Рівень знань, комфорт, вчителька, харчування, фінансові витрати, дорога до школи, оточення, гуртки та студії тощо. Важко знайти такий заклад, де б усі вимоги батьків були задоволені. Проте, якщо вашою рідною мовою є російська, то вам підійде хіба що броварська ЗОШ №9.
Питання вибору школи починає хвилювати батьків майбутніх першок ласників задовго до 1 вересня. Серйозно задумуватися, якій ЗОШ довірити своє дитя, батьки починають переважно у лютому-березні. Що й не дивно, адже якщо раніше процес набору класів починався не раніше червня, то нині у червні він вже завершений. Вибір школи, звісно, залежить від пріоритетів. Найпростіший варіант – віддати дитину за місцем проживання. Складніше, зате безпечніше – обрати школу за порадами та рівнем викладання.
ЧОГО ХОЧУТЬ БАТЬКИ?
Деякі батьки шукають школу, в якій їхні діти з першого класу з головою зануряться у навчальний процес. Як правило, тоді йдеться про ЗОШ, де з початкових класів є іноземна мова. Для таких батьків гарним показником є заслужені вчителі або ж педагоги із загальноміським високим реноме.
Наталія Колодій, мати 6‑річного Давида, переконана, що для дітей такого віку найважливішим є психологічно пристосуватися і дорости до вміння вчитися. Тільки тоді дитина візьме найбільше від усього навчального процесу аж до найстарших класів. «Я і мої колежанки, в першу чергу, звертаємо увагу на особистість майбутнього вчителя наших дітей і на їхню психологічну сумісність, адже школа починається з вчителя», – розповідає Наталія. Отож, вона спиралася на досвід вчителя і вирішила зупинитися на школі №9.
МАЛЕНЬКИЙ СРСР У СТІНАХ ЗОШ
Школу №9 можна сміливо назвати інтернаціональною. Адже тут вчаться не лише українці, а й росіяни, азербайджанці, грузини, таджики, цигани, гагаузи й татари. Всього трохи більше 1300 учнів. За словами директора навчального закладу Олени Турковської, утиску прав національних меншин тут не виникає.
«У нас дуже шикарний колектив. Для нас немає різних національностей і ми вчимо дітей, що всі рівні. Немає в нас сварок між росіянами, білорусами чи наприклад грузинами», – розповідає вона.
До речі, це єдина школа в Броварах, де є російськомовні класи. Якщо раніше в них навчалося не більше 10 учнів, то нині від 23 до 28. Чисельності додали вимушені переселенці з Луганська та Донецька, яких нарахували аж 106 дітей. Російською тут хоч і викладають, втім про рідну мову теж не забувають.
ВІДБОРУ – НЕМАЄ, А ВНЕСКИ – ЯК І СКРІЗЬ
Навчатися у цій школі можуть діти з будь-яким рівнем підготовки. У школі відсутні вступні тести. Втім, це не говорить про те, що ця ЗОШ «тягне» дітей із класу в клас. Директор каже, все залежить від учителя. Якщо педагог зміг знайти підхід до дитини, то й тяга до знань з’явиться.
Є тут і здобутки, на які при виборі школи для чада звертають увагу батьки. «У нас перші-другі місця на олімпіадах в місті: Фізика – 2 місце, біологія – 2 місце, історія – 1 місце. Математика – 3 місце, астрономія – 1 місце, трудове навчання – 1 місце, інформаційні технології – 3 місце. Літературний конкурс «Мій Шевченко» – 1 місце. Ми йдемо на область. З фізики взяли перше місце. І вже поїхали діти на всеукраїнську олімпіаду по фізиці», – розповідає директор ЗОШ.
Як і у всіх броварських школах, тут діють благодійні внески. Без цього б не вижили, каже Олена Турковська. Однак, конкретних сум ніхто не називає. Втім про усі витрати звітують на батьківських зборах.
СТАЛИЙ КОЛЕКТИВ
Керівництво школи зауважує, що текучості кадрів у закладі немає. Нові вчителі йдуть неохоче через низькі зарплати та напружену роботу. Проте, враховуючи обов’язок випускникам-педагогам відробити в освітній галузі три роки, можна сподіватися на омолодження колективу. «Більшість вчителів – пенсійного віку. І це майстри своєї справи. Є вчителі, які працюють тут з самого заснування начального закладу», – додає директор.
За словами заступника міського голови з гуманітарних питань Олени Виноградової, негаразди в колективі у цьому навчальному закладі все ж є. І це для Броварів – прецедент. Так, завуч після звільнення поновилася на роботі через суд. Оскільки вчитель – це не держслужбовець, звільнити його через поважний вік не мають права. А між тим нині завучу – 76 років.
Лариса Виноградова каже, навіть не дивлячись на величезний стаж роботи та неабиякий досвід, педагогам-пенсіонерам варто добровільно залишати свої посади, аби дати дорогу молодим фахівцям. Проте знаючи, яка у вчителів мізерна пенсія – розумієш впертість цієї жінки.
КРИМІНАЛУ НЕМАЄ…
Директор школи №9 переконує, що криміногенну ситуацію зі стін навчального закладу давно «викурили». Вже кілька років не було звернень, на кшталт, продажу наркотиків, побиття чи крадіжок. Для цього серед дітей проводиться роз’яснювальна робота та семінари.
За 2014 рік було проведено більше 50 подібних робіт. Проте, аби вони мали ефект, батьки повинні брати активну участь у вихованні.
ТО ЯК ОБРАТИ?
Вибір школи – справа нелегка. Звичайно ж, перш, ніж остаточно зупинитися на одному з варіантів, можна влаштувати невелику екскурсію до школи, детально розпитати у директора, які місця на олімпіадах та інших конкурсах займають учні і куди вступають випускники. Це, безумовно, принесе свої плоди. Але головний показник того, як школа вчить своїх учнів, – результати зовнішнього незалежного тестування.
Інесса Косач
